27.05.2012 21:50 Age: 6 yrs
Category: Новини, Звіти та документи

Результати дослідження “Рівень публічності та прозорості у лісовому секторі”


Учасники опитування Сергій Хомінський (Національне радіо) та Радміла Корж (портал ВБР-інформ)

В рамках Програми ENPI FLEG протягом лютого-квітня 2012 року було проведено два національних анкетування: журналістів та співробітників Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР). Учасниками анкетування стали 18 журналістів, які репрезентували канали масової комунікації загальнонаціонального (12 осіб) та обласного/районного рівня (6 осіб), а також троє чиновників центрального апарату ДАЛР і співробітники прес-служб десяти обласних управлінь.
 
Для отримання інтегральної і узгодженої оцінки рівня прозорості у лісовому секторі проводився порівняльний аналіз таких оцінок з боку споживачів інформації про лісовий сектор (в нашому випадку – журналістів) та власне постачальників такої інформації – відповідних структурних підрозділів Державного агентства лісових ресурсів, які відповідають за зв’язки з громадськістю та ЗМІ, та прес-секретарів його обласних управлінь.
 
Основні результати

Журналісти та представники ДАЛР по-різному оцінюють роботу державних органів з підготовки, оприлюднення та розповсюдження інформації про лісовий сектор. Якщо на думку одностайної більшості журналістів така робота оцінюється в цілому скоріше негативно, то одностайна більшість службовців схиляється до скоріше позитивної оцінки.

Як на думку респондентів забезпечені інформацією на лісову тематику різні цільові групи споживачів? Службовці Агентства найвище оцінюють інформаційне забезпечення працівників профільних міністерств і відомств, а також місцевих органів державної влади. Натомість найнижчу оцінку, як і у випадку анкетування журналістів, отримало інформаційне забезпечення місцевих громад, населення.    

Якщо порівнювати інтегральні оцінки службовців та журналістів, то можна зробити два основні висновки. По-перше, інтегральна оцінка службовців по всіх цільових групах є вищою порівняно з оцінкою журналістів. По-друге,  в обох випадках має місце певне співпадіння власне ієрархії оцінок рівня інформаційного забезпечення окремих груп споживачів інформації на лісову тематику: найвищі – відносно чиновників та представників державної влади, найнижчі – щодо місцевих громад і громадських організацій.   

Також зазначимо, що, на відміну від значної частини журналістів, які не змогли оцінити достатність інформаційного забезпечення більшості цільових груп, фактично всі представники прес-служб Агентства дали свої оцінки.
   
Учасники анкетування з числа службовців Агентства скоріше позитивно оцінюють усі базові характеристики офіційної інформації про лісовий сектор. Максимально високу оцінку отримали якість способу подання інформації та доступність/зручність її отримання. Якщо ж ми повернемось до анкетування журналістів, то тут всі оцінки зазначених характеристик офіційної інформації на лісову тематику є відчутно нижчими і  не досягають умовного нуля, перебуваючи ближче до значення скоріше негативної оцінки.  
   
На думку представників прес-служб, державні органи управління лісами скоріше достатньо поширюють у медійному просторі різноманітну інформацію на лісову тематику. Найвище інформанти оцінюють достатність поширення новин лісової галузі, а найнижче – інвестиційні можливості підвідомчих підприємств та інформацію про забезпеченість кадрами і можливість працевлаштування.   
   
На думку всіх без винятку службовців, на сайтах урядових установ потрібно розміщувати коментарі керівництва щодо резонансних подій.  При цьому переважна більшість інформантів також згодна з розміщенням на таких сайтах критичних матеріалів і офіційних відповідей на них, а також обговорення проектів законодавчих нормативів.

Службовці Агентства в цілому поділяють важливість розміщення на сайтах профільних державних установ різноманітних інформаційно-довідкових матеріалів. Найбільш важливим, на їхню думку, є розміщення інформації про лісові пожежі та боротьбу з ними; відомості про лісові ділянки, доступні для відпочинку населення, а також інформація про діяльність лісової охорони. Менш важливим видається розміщення на сайтах інформації про планові обсяги лісокористування та їх виконання; результати перевірок стану ведення лісового господарства.  
   
Як свідчить проведене анкетування, визнана більшістю інформантів значна важливість розміщення на сайтах профільних державних установ інформаційно-довідкових матеріалів про стан лісового господарства не співпадає з практикою розміщення більшості вказаних матеріалів.

Рівень достатності розміщення відповідає заявленому рівню важливості лише у трьох випадках: статистична інформація про ліси та лісові ресурси; інформація про планові обсяги лісокористування та їх виконання; інформація про проведення аукціонів з продажу деревини та їх результати.
 
На думку представників прес-служб Агентства, насамперед потребують широкого громадського обговорення такі проблеми управлінням лісами, як лісорозведення та збільшення лісистості. Натомість менше всього інформанти вказали на першочерговість широкого громадського обговорення подолання корупції в лісовому господарстві.
 
Учасники анкетування як з числа журналістів, так і службовців ДАЛР, виявились однаковою мірою критичними щодо компетентності журналістів, їх здатності ставити фахові запитання під час проведення прес-конференцій урядових установ на лісову тематику.

Службовці Агентства, як і раніше самі журналісти, скоріше дотримуються посередньої оцінки сучасних інституційних можливостей та професійного рівня вітчизняної журналістики в освітленні лісової тематики.
 
На думку переважної більшості представників Агентства, основні причини того, що на практиці наші журналісти не так часто беруться за підготовку матеріалів на лісову тематику, полягають у їхній непідготовленості. Зі свого боку журналісти в цілому погоджуються з такою точкою зору, але додають певну складність лісової тематики, яка включає в себе значну трудомісткість і важкодоступність інформації; закритість лісового сектора для громадськості, ігнорування публічної критики.

Переважна більшість опитаних чиновників та журналістів вважає, що ЗМІ можуть допомогти у вирішенні таких проблем лісового сектора, як захист лісових територій від захоплення бізнес-структурами та фізичними особами, недостатня захищеність працівників лісової охорони. Значно менше чиновників, порівняно з журналістами, погоджуються з тим, що допомога ЗМІ потрібна у вирішенні недосконалості законодавства щодо відповідальності лісівників за невиявлення самовільних рубок.        

На думку представників Агентства, для підвищення рівня публічності та прозорості у лісовому секторі України потрібні налагодження міжсекторального співробітництва; популяризація лісівничої професії у загальноосвітніх навчальних закладах країни; посилення штатного розкладу підрозділів прес-служб. Журналісти в цілому підтримують такі пропозиції і в свою чергу вказують на необхідність посилення громадського контролю і залучення до цього громадських екологічних організацій, а також підвищення професійного рівня самих вітчизняних журналістів.

З повними звітами за підсумками обох опитувань можна познайомитись нище.


Files:
 zvit stegniy DALR (494 kB)
 zvit stegniy journalists (499 kB)